Україна пам’ятає – світ визнає!

Цьогоріч – 88-мі роковини Голодомору.

Україна і світ вшановуватимуть пам’ять мільйонів жертв Великого Голоду 1932-1933 років..

Голодомор –  акт геноциду Українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932-1933 роках, шляхом організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів українців у сільській місцевості на території Української СРР та Кубані, де переважну більшість населення становили українці, з метою придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.

День пам'яті жертв голодоморів припав на 29 листопада. Традиційно після загальнонаціональної хвилини мовчання о 16.00 год. по всій Україні пройшла громадська Всеукраїнська акція «Запали свічку пам'яті».

У вікіпедії я знайшла таку таблицю. Думаю майбутнім кухарям буде цікаво ознайомитись, що їли люди, щоб вижити

Перелік замінників продуктів, що споживали під час Голодомору

Продукт або його замінник	Страва	Спосіб добування	Спосіб приготування
Акація (квіти)			Квіти акації, зелену лободу змішували з товченими качанами, облущеними від кукурудзи, іноді зі жменькою висівок. Суміш варили.
Борошно	затируха (затірка)	Приховували від активістів, вимінювали на інші речі й навіть крали з колгоспних комор	Умочали руки в збите яйце, якщо було, або воду й борошно. Потім стирали з рук невеликі кавалки тіста, з яких варили суп-затируху.
Бур'ян	суп, від якого «боліли животи»	Збирали на городах, полях	Варили суп з облущених качанів кукурудзи, лушпиння проса й бур'яну
Буряки цукрові й кормові	запечені буряки, узвар, «колзяники» (коржі з домішкою кользи), борщ		Запікали буряки, варили борщ. Споживали молоде листя буряків[26]
Буряки (насіння)	«плесканчики»		Готували з перемеленого насіння й тертих буряків[1]
Висівки		Збирали відходи борошномельного виробництва, до складу яких входили розтерті оболонки зерна й залишки борошна
Вишня (гілки)	узвар, чай		Готувався як узвар, тільки замість сушених фруктів додавали сухі гілки вишні.
Глід і шипшина	узвар, відвар		Готували настоянки, сиропи, відвари з плодів шипшини й глоду.
Гриби			Голодні люди від переїдання грибами часто вмирали. Про гриби тоді казали: «Не їв — зомлів, наївся — звалився».[27]
Деревина	коржики з тирси	Розпилювали тернову або яблуневу колоду над розстеленим полотняним рядном. Вишня не годилась, бо «клеєм тхнула». Не йшла й груша[9].	У ті часи говорили: «З голоду й дрова їстимеш».[28]
Дерть		Збирали зерно, подрібнене зернодробилками, яке йшло на корм худобі без спеціального очищення
Дохлятина	холодець, солонина	Трупи здохлої худоби, политої карболкою або смолою, добували на скотомогильниках[1]	Вимочували й споживали
Жолуді	«ліпеники»	Збирали у лісі	Підсушували, товкли в ступці на борошно, змішували з кукурудзою
Зерно	круп'яний приварок	Підбирали колоски ячменю, вівса, що лишився після жнив. Уважалось незаконною справою. Знаходили й розривали нірки ховрашків, які на зиму припасали чимало зерна. Іноді змушені були красти з колгоспних комор
Кавун	бекмес		На Донбасі з м'якоті кавунів варили патоку, солодку страву.[26]
Картопля мерзла або гнила	«клецьки» (галушки), млинці, «блювали»	За деякими свідченнями, діти взимку збирали мерзлу картоплю, що залишилась на колгоспних полях після збору урожаю.[9]	З перемерзлих картоплин пекли клецьки; з гнилої картоплі, розтертої в макітрі — млинці або смердючі «блювали» з вівсяним борошном.[1]
Картопляне лушпиння	галушки, коржики	Лушпайки відкопували в компостних купах	Товкли в ступах, змішували з макухою з конопляного насіння й випікали коржики
Кістки	бульйон		Варили бульйон. Старі кістки селяни також випарювали в казанах, розмелювали та з'їдали.[6]
Кольза	«колзяники» (коржі з домішкою кользи)		За спогадами селяни, «кользове листя як поросло, кользу ламали, стебло там таке як палець. Чистили те стебло і їли».[10]
Кора осики і берези	«маторженики» (млинці)	Здирали з дерев	Тісто робили з перетертої з макухою кори
Кропива	суп, паляниця	Збирали навесні	Молоде листя кропиви сушили в печі, добре перетирали й готували на воді паляниці. З кропиви варили також суп.[26]
Кукурудза	мамалиґа (густа каша з кукурудзяного борошна), «малай» (корж із кукурудзяного борошна), хлібець		Мамалиґу варили з помелених разом із качаном зерен. Хлібець пекли з просіяного кукурудзяного борошна. Споживали смажену кукурудзу. Випікали хліб із суміші пшениці, тертих кукурудзяних качанів і висівок.[26]
Кульбаба		Збирали навесні	див. бур'ян, трава
Липа	«щоденники», «маторжаники», «липники» (лип'яники)		Навесні пекли «щоденники» з розтертих бруньок липи, «маторжаники» з листя з липи, яке додавали до полови та картоплі, а липники з листя липи.[10]
Лобода	ліпеники, «волок» (борщ), від якого «розпухали ноги, тріскалася шкіра»[1]		Квіти акації, зелену лободу змішували з товченими качанами, облущеними від кукурудзи, іноді зі жменькою висівок. Суміш варили.
Лопухи (коріння)	суп, котлети, коржики		Корені споживали сирими, вареними, печеними, смаженими. Їх клали в суп замість картоплі, з них робили котлети та коржики.
Люцерна	млинці з домішкою жому	Збирали навесні	Із товченої трави й жому робили млинці
Льон (насіння)	коржики		Із товченого насіння випікали коржики
Макуха			Макуха була інгредієнтом коржів та інших страв
Малина (гілки)	узвар, чай		Готувався як узвар, тільки замість сушених фруктів додавали сухі гілки
Молоко	сире, кисле, молочні каші	Ті селяни, в яких не відібрали корів, змогли прогодувати родину	Дітям давали по склянці молока. Решту обмінювали на інші продукти або речі. До молока додавали полову, мелене зерно.[27]
Овочі та фрукти	різні страви, квашені овочі та фрукти		Варили, смажили, квасили у діжках огірки, капусту, яблука, груші, сливи.[9]
Очерет (коріння)			див. бур'ян, трава
Подорожник		Збирали навесні	Товчену траву змішували з висівками й випікали коржики
Птахи (горобці, галки тощо)	варене, смажене м'ясо, бульйон		Готували як м'ясо свійської птиці
Пташині (воронячі й сорочачі) яйця	варені яйця, смажена яєчня	Збирали навесні, коли птахи повернулись із вирію	Готували як курячі яйця
Риба	різні страви, товченики	Ловили у водоймах, однак вилов жорстко регламентувався владою	Готували товченики: зовсім дрібну рибу перетирали з сіллю і пекли в чавунках.[27]
Ряска			Розтирали водяну ряску[1]
Серцевина соняшникових штурпаків		Залишалась після збору врожаю	див. бур'ян, трава
Слимаки, пуголовки, жаби, ящірки, черепахи, молюски	юшка	Виловлювали у водоймах	Кидали в окріп й варили як звичайну юшку
Солома			Кришили солому на дрібненьку січку й разом із просяною та гречаною половою, корою з дерева товкли в ступі.[27]
Тварини (миші, ховрахи, бурундуки, коти, собаки)		Ловили в різний спосіб. Наприклад, щоб виманити «гаврашків» (ховрахів), їхні нори заливали водою	Варили собак, котів, а з голів робили м'ясний холодець.
Тваринна кров	приварок	Розповідали, що на місці нападу вовків на кабанів селяни збирали сніг з кров'ю вбитої тварини й робили з нього приварок. Були свідчення, що селяни вбивали худобу й одразу випивали свіжу кров, від чого вмирали.[9]
Терен	без обробки, узвар	Збирали узимку	З плодів терену варили узвар. Були випадки, коли голодні діти накидались на терен і ковтали плоди з кісточками, після чого в страшних муках вмирали.[9]
Трави, насіння	«трав'яники»	Збирали навесні	Товчену траву змішували з висівками й випікали коржики
Хрящове м'ясо			Варили подрібнене й перемішане з листям хрящове м'ясо
Цибуля		Підбирали цибулю, що залишилась на колгоспних полях після збору врожаю
Шкіра теляча			Із здобутої в чинбарні гнилої просоленої шкіри в річці вимивали шматочки солі.[27]
Щавель	«щавляники»		Варили щавель у чавуні, віджимали, додавали висівок або дерті, з яких випікали коржики.